Редакційна політика та етика

Положення про етику

Редакційна колегія науково-технічного журналу «Химия и технология воды» керується у своїй роботі міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають правила порядності, конфіденційності, нагляду за публікаціями, облік можливих конфліктів інтересів та ін. У своїй роботі редакція дотримується рекомендацій Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics) і "Publishing Ethics Resource Kit" (Elsevier), та спирається на досвід авторитетних міжнародних видавництв. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб. Це Положення відповідає політиці журналу і є однією з головних складових процесу рецензування статей та видання журналу.

Етичні обов’язки авторів

Автори зобов’язані надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві, шахрайські або фальсифіковані твердження є неприйнятними.
Гарантувати, що результати дослідження, представлені в рукописі, є самостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні посилання з обов'язковим зазначенням першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними. Статті, що є компіляцією з раніше опублікованих матеріалів іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення до публікації редакцією журналу не приймаються.
Автори несуть відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження.
Автори повинні визнавати внесок усіх осіб, що так чи інакше залучалися до дослідження або визначили характер представленої наукової роботи. Зокрема, статті повинні містити посилання на публікації, які використовувались при проведенні дослідження. Інформація, отримана в приватному порядку шляхом розмови, листування та обговорення з третіми особами, не може використовуватись без отримання відкритого письмового дозволу. При використанні письмових чи ілюстративних матеріалів великої кількості дослідників, дозвіл на це має бути отримано і представлено в редакцію.
Обов’язком авторів є представлення в редакцію оригінального рукопису, який не направлявся та не розглядався в інших редакціях, та не публікувався в інших журналах. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для відхилення статті. Рукопис повинен публікуватися в представленому вигляді в журналі вперше. Елементи рукопису, що вже публікувались раніше повинні містити відповідні посилання, а автори повинні аргументувати відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання або перефразування власних робіт –  неприйнятне.
Забезпечувати правильний склад списку співавторів рукопису. У числі співавторів статті повинні вказуватись всі дослідники, що внесли істотний інтелектуальний внесок в її структуру, проведення або інтерпретацію результатів досліджень. Особам, що брали участь в деяких аспектах роботи, бажано висловити подяку. Всі співавтори повинні ознайомитись з остаточним варіантом рукопису, затвердити його та дати згоду на подання до редакції. Усі зазначені в статті автори несуть публічну відповідальність за зміст статті. Неприпустимим є включення до складу співавторів осіб, що не брали участь в дослідженні.
У разі виявлення істотних помилок або неточності в статті на етапі її розгляду або після її публікації негайно повідомити про це редакцію журналу і прийняти спільне рішення про визнання помилки та/або її виправленні в максимально короткі терміни.

Вказувати в своїх рукописах всі джерела фінансування роботи, заявляти про можливі конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження, їх інтерпретацію, а також на рішення рецензентів.

Етичні обов’язки редакційної колегії

При прийнятті рішення про публікацію головний редактор журналу керується достовірністю поданих результатів та науковою новизною та практичною значимістю представленого рукопису. 
Головний редактор не повинен мати власних інтересів щодо рукописів, які він відхиляє чи приймає.
Головний редактор відповідає за рішення про те, які з поданих статей будуть прийняті до публікації, а які відхилені. При цьому він керується політикою журналу і дотримується юридичних засад, запобігаючи порушенню авторських прав і плагіату.

Головний редактор оцінює подану статтю виключно за її науковим змістом, незалежно від расової належності авторів, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, походження, соціального стану або політичних поглядів.

Головний редактор, співробітники редакції і члени редакційної колегії не повинні надавати інформацію про представлену в журнал роботу нікому, крім авторів, рецензентів, інших співробітників редакції та видавця.
Неопубліковані результати, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися головним редактором, співробітниками редакції, членами редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмової згоди).

Якщо є підстави вважати, що рукопис, поданий до друку, є плагіатом, головний редактор повинен відхилити дану роботу.
Головний редактор не повиннен залишати без відповіді претензії щодо розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. У разі виникнення конфліктної ситуації повинні вживатись всіх необхідні заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.

Головний редактор та співробітники редакції мають забезпечувати конфіденційність інформації, що до рецензентів. У випадку залучення нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх.
Етичні обов’язки рецензентів

Рецензент здійснює об’єктивне оцінювання якості поданого рукопису та визначення її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Рецензент повинен бути неупередженим.
Експертна оцінка націлена на допомогу автору у покращенні якості статті, а головному редактору – у прийняті рішення про публікацію.
Рецензент, який не вважає себе фахівцем в галузі тематики статті або знає, що не зможе своєчасно надати рецензію на статтю, має сповістити про це головного редактора і відмовитися від рецензування.
Рецензентом не може бути співавтор представленої на рецензію статті. Це стосується також наукових керівників здобувачів наукового ступеня та/або співробітників підрозділу, в якому працює автор.

Будь-який рукопис, отриманий рецензентом від редакції на рецензування, є конфіденційним документом.
Неприпустимо робити в рецензії персональні зауваження автору. Рецензент має висловлювати свою думку чітко й аргументовано.
Рецензент повинен виявляти раніше опубліковані роботи, які мають відношення до рецензованої статті і не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновки або аргументи з рецензованої статті вже зустрічалися раніше в літературі, має супроводжуватися точним посиланням на джерело інформації.
У разі виникнення у рецензента підозри щодо плагіату чи фальсифікації даних він в обов’язково має звернутися до редакційної колегії з пропозицією колективного розгляду статті.
Рецензент повинен надавати об’єктивний висновок щодо достатності цитування вже наявних літературних джерел з цієї тематики.
Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з представленої йому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись принципу конфіденційності.
Рецензент не повинен приймати до розгляду рукопис у разі наявності конфлікту інтересів, зумовленого конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами чи організаціями, пов’язаними зі статтею.